Гіпотиреоз
Коли гормонів замало: тіло ніби «переходить в економ‑режим».
- втома, сонливість;
- мерзлякуватість;
- набір ваги, набряклість;
- сухість шкіри, закрепи.
Пояснюємо просто • без «медичної мови» • з інтерактивною схемою
🛡️ Рутинний нейромоніторинг (IONM) під час операціїЩитоподібна залоза керує обміном речовин, температурою тіла, серцевим ритмом, енергією та настроєм. Якщо вона працює «не так» — організм часто подає дуже різні сигнали.
Симптоми щитоподібної можуть бути «розмитими» — від втоми й змін ваги до серцебиття або відчуття «клубка» в горлі. Спробуйте швидку перевірку нижче (це не діагноз, а підказка, який напрям перевірити).
Якщо є різке утруднення дихання або ковтання, швидко зростає утворення на шиї, чи з’явилась виражена осиплість голосу — не чекайте: зверніться по невідкладну допомогу.
У більшості людей проблеми з щитоподібною зводяться до одного з трьох сценаріїв: гормонів замало, гормонів забагато або є вузол/збільшення залози. Нижче — короткі «візитки», щоб швидко зорієнтуватися.
Коли гормонів замало: тіло ніби «переходить в економ‑режим».
Коли гормонів забагато: організм працює «на прискоренні».
Коли проблема більше у структурі: вузлик, кіста або збільшення залози.
Нижче — «бібліотека» найпоширеніших і важливих станів. Для зручності усе зібрано в акордеон: відкрийте те, що схоже на вашу ситуацію.
Що це: щитоподібна залоза виробляє замало гормонів — «обмін речовин сповільнюється».
Самостійно змінювати дозу небезпечно.
Що це: TSH підвищений, але T4 може бути в межах норми. Симптоми можуть бути мінімальні або «неспецифічні».
Тактика залежить від рівня TSH, симптомів, віку, наявності антитіл, супутніх станів та планів (наприклад, вагітність). Рішення про лікування ухвалюється індивідуально.
Що це: імунна система помилково атакує тканину щитоподібної залози. З часом це часто призводить до гіпотиреозу.
Що це: щитоподібна залоза виробляє забагато гормонів — «організм працює на прискоренні».
Що це: аутоімунний стан, найчастіша причина гіпертиреозу. Антитіла «вмикають» щитоподібну залозу.
Лікування може включати антитиреоїдні препарати, радіойод або хірургію. Вибір залежить від тяжкості, супутніх факторів та побажань пацієнта.
Що це: один або кілька вузлів виробляють гормони автономно — виникає гіпертиреоз.
Часто такі стани не мають «спонтанної ремісії», тому можуть потребувати радикальнішого лікування (радіойод або операція) після стабілізації гормонів.
Що це: запалення щитоподібної залози, часто після вірусної інфекції. Типова риса — болючість у ділянці залози.
Може мати фази: спочатку тимчасовий «викид» гормонів (симптоми гіпертиреозу), потім — тимчасове зниження. Лікування — протизапальні засоби, інколи стероїди (призначає лікар), та контроль аналізів.
Що це: тимчасове аутоімунне запалення, яке може виникати після пологів або без чіткої причини.
Часто проходить самостійно, але потребує спостереження, бо інколи формується стійкий гіпотиреоз.
Що це: «вузлик» у тканині залози. Більшість вузлів доброякісні та не потребують операції, але потребують правильної оцінки ризиків.
Що це: вузол, всередині якого переважає рідина. Може збільшуватися та створювати дискомфорт.
Для симптомних кістозних вузлів існують пункційні методи лікування (дренування, склеротерапія/етанолова абляція) — за показаннями і після підтвердження доброякісності.
Що це: збільшення щитоподібної залози. Причини різні: від йододефіциту до аутоімунних станів і вузлів.
Невеликі зоби інколи не потребують лікування. Якщо зоб заважає диханню/ковтанню або є підозра на злоякісність — може знадобитися операція.
Що це: злоякісне новоутворення. Найчастіше — папілярний та фолікулярний рак; рідше — медулярний та анапластичний.
Важливо: більшість вузлів щитоподібної залози не є раком — але оцінка ризику має бути правильною.
Що це: рідкісна пухлина лімфоїдної тканини в щитоподібній залозі. Часто проявляється швидким збільшенням залози та симптомами компресії (ковтання/дихання).
Потребує негайної оцінки спеціалістом та правильної біопсії.
Що це: дефіцит гормонів щитоподібної залози від народження (залоза може бути недорозвинена або не працювати належним чином). У більшості країн є скринінг новонароджених.
Це окрема тема для дитячого ендокринолога. Якщо у дитини є підозра — потрібні швидкі аналізи та лікування.
Що це: рідкісний генетичний стан, коли тканини організму «гірше реагують» на гормони щитоподібної залози. Аналізи можуть бути нетиповими (наприклад, високі T4/T3 при не зниженому TSH).
Потребує ведення ендокринолога та уточнення діагнозу.
Що це: вроджене утворення на шиї, пов’язане з розвитком щитоподібної залози. Виглядає як округлий «вузлик», найчастіше у дітей, але може проявитися й пізніше.
Якщо є будь-яке утворення на шиї — краще зробити УЗД і консультацію, щоб не пропустити інші причини.
Деякі ліки можуть впливати на щитоподібну залозу та аналізи (наприклад, аміодарон, препарати імунотерапії, інтерферони тощо).
Важливо: не скасовуйте життєво важливі ліки самостійно. Якщо ви помітили симптоми гіпо/гіпер — скажіть лікарю, який призначив препарат, та ендокринологу.
Рідкісне запалення, що може супроводжуватися високою температурою, різким болем у шиї, набряком та погіршенням самопочуття.
Це ситуація, коли потрібна невідкладна медична оцінка (не чекати «поки пройде»).
Дуже рідкісний стан, коли тканина щитоподібної залози заміщується фіброзною (щільною) тканиною. Може давати відчуття «кам’янистої» залози та симптоми компресії.
Потребує ведення в спеціалізованому центрі та ретельної діагностики, щоб відрізнити від інших причин ущільнення.
Правильна діагностика дозволяє не «переліковувати зайве» і не відкладати важливе. Нижче — типовий шлях пацієнта.
Незрозумілий термін у аналізі чи УЗД? Відкрити міні‑словничок.
Лікар уточнює скарги, анамнез, оглядає шию, оцінює ризики та визначає потрібні аналізи.
Це базові тести, що показують, чи є знижена або підвищена функція. За потреби додають антитіла та інші показники.
Результати завжди інтерпретує лікар у контексті симптомів.
Ультразвук показує розміри, структуру, вузли/кісти, та допомагає визначити, чи потрібна біопсія.
Тонкоголкова аспіраційна біопсія — коротка процедура, часто під УЗД-навігацією, щоб зрозуміти: вузол доброякісний чи потребує операції.
Наприклад, сцинтиграфія при підозрі на «гарячий» вузол, КТ/МРТ при великому зобі, огляд голосових зв’язок перед операцією тощо.
Втома може бути і при анемії, і при стресі, і при порушеннях щитоподібної. Потрібна перевірка.
Аналізи показують функцію, а УЗД — структуру. Важливі обидва компоненти.
Біопсія допомагає уникнути зайвих операцій і не пропустити важливе.
Лікування завжди залежить від діагнозу, аналізів та вашого самопочуття. Тут — загальна «карта» можливих підходів.
Для частини доброякісних вузлів/кіст, що викликають симптоми або косметичний дискомфорт, існують методики «без розрізу»: пункційні та енергетичні абляції (етанолова, радіочастотна, лазерна тощо) — за чіткими показаннями.
Доступність і вибір методики залежать від конкретної клінічної ситуації.
Операція може бути частковою (видалення частини залози) або повною (видалення всієї залози) — обсяг визначає хірург за показаннями.
Рішення про операцію приймається після аналізів, УЗД та (часто) пункційної біопсії. Нижче — типові показання.
У сучасній ендокринній хірургії існують малотравматичні підходи, коли хірург працює з оптикою (камера + збільшення) та інструментами через мінімальні доступи. Мета — точність і делікатність, а також кращий косметичний ефект, коли це безпечно.
Збільшення зображення, акуратна робота з тканинами, потенційно менший рубець (залежить від методики).
Частині пацієнтів із доброякісними вузлами або локалізованими змінами — після оцінки УЗД, аналізів і анатомії.
Наприклад, при дуже великому зобі або поширеному процесі може бути доцільніший інший доступ. Рішення завжди індивідуальне.
Під час операцій на щитоподібній залозі один із ключових пріоритетів — делікатно зберегти нерви, що керують голосом. Ми рутинно використовуємо інтраопераційний нейромоніторинг (наприклад, систему C2 NerveMonitor (inomed)) — це додатковий рівень контролю, який допомагає бачити та перевіряти сигнал від нервів у реальному часі.
Хірург стимулює нерв спеціальним зондом і отримує відповідь на екрані (візуально та/або звуковим сигналом). Це дозволяє перевірити функцію нерва до та після основних етапів операції.
На жаль, рутинний нейромоніторинг в Україні досі не є стандартом у більшості клінік. У нашій практиці це — регулярний елемент безпеки під час операцій на щитоподібній залозі.
Роман Сергійович Парфентьєв — кандидат медичних наук, доцент, ендокринний хірург.
кандидат медичних наук • доцент • ендокринна хірургія
Нижче — короткі відповіді на часті питання. Це не замінює консультацію: оптимальний план залежить від аналізів, УЗД та вашої ситуації.
Найчастіше перші кроки — аналіз крові на TSH та вільний T4 і УЗД щитоподібної залози. Далі лікар може рекомендувати додаткові аналізи (вільний T3, антитіла, кальцій тощо) — залежно від симптомів і УЗД.
Пункція показана не всім. Зазвичай її рекомендують, якщо за УЗД є підозрілі ознаки або вузол досягає певного розміру. Мета — уточнити природу вузла і вибрати правильну тактику: спостереження, лікування чи операція.
Ні. Більшість вузлів — доброякісні і часто потребують лише контролю (УЗД + аналізи). Операція розглядається, якщо є підозра на злоякісність, швидке зростання, компресія (дихання/ковтання), токсичний вузол або виражені симптоми.
Під час операції IONM допомагає контролювати функцію нервів, що керують голосом, у реальному часі. Це знижує ризик післяопераційної осиплості, проблем із ковтанням та інших ускладнень, пов’язаних із нервами.
Важливо: нейромоніторинг не «скасовує» ризики повністю, але є додатковим рівнем контролю і стандартом безпеки в нашій практиці.
Тимчасові зміни голосу інколи можливі навіть при делікатній техніці (набряк, подразнення тканин). Ризики для голосу обговорюються до операції. Ми приділяємо цьому максимум уваги та використовуємо рутинний нейромоніторинг.
Якщо видаляється вся щитоподібна залоза — потрібна замісна терапія (левотироксин). Якщо видаляється частка — інколи гормони не потрібні, але функцію контролюють за аналізами.
Термін відновлення залежить від обсягу втручання та вашого стану. Часто пацієнти повертаються до звичних справ поступово протягом 1–2 тижнів, а повне відчуття «нормальності» може зайняти більше часу. Детальні рекомендації ви отримуєте після операції.
У таких випадках не чекайте — зверніться до лікаря або по невідкладну допомогу.
Якщо у вас є «шишка» на шиї, осиплість голосу, утруднення ковтання/дихання, різкі зміни ваги, серцебиття, тремор, постійна втома або мерзлякуватість — краще пройти базову діагностику та консультацію.
Зателефонуйте або напишіть у месенджер — ми підкажемо, які обстеження потрібні перед консультацією та як підготуватись.
Якщо кнопка Viber не відкрилась на комп’ютері — просто зателефонуйте або напишіть у WhatsApp (Viber найкраще відкривається на смартфоні).
Коротка довідкова база (для пацієнтів): Американська тиреоїдна асоціація (ATA), NHS та європейські клінічні настанови. Додайте сюди посилання на ваші протоколи/пам’ятки клініки.
Короткі пояснення найчастіших термінів з аналізів, УЗД та висновків. Це допомагає зорієнтуватися, але не замінює консультацію.
Нічого не знайдено. Спробуйте інше слово або коротший запит.
Коротко: цей сайт створено для інформування. Ми поважаємо вашу приватність і не збираємо “зайві” дані.
Посилання на WhatsApp, Viber та Google Maps ведуть на зовнішні сервіси. Їхня обробка даних регулюється політиками цих сервісів.
Якщо у вас є питання щодо приватності — напишіть на rommul23@gmail.com.